Комерційний директор Кримського содового заводу (Красноперекопськ, Крим) Володимир Сивак про вплив кризи на компанію

- Нині базові галузі промисловості України, зокрема хімічна, потерпають від кризи. Ваше підприємство відчуло на собі її наслідки?

- На сьогодні ми не відчули того, що відчули металурги, будівельники й фінансисти. В нас у цьому плані становище краще, ніж в інших. По-перше, завод - монополіст із виробництва важкої соди. По-друге, ми є частиною великого хімічного холдингу (Ostchem Germany GmbН - прим.). Так що на нас криза поки що, слава Богу, ніяк не вплинула. У жовтні спостерігався певний спад, але цей місяць не можна вважати показовим. Піковий сезон у наших основних споживачів - скляної промисловості припадає на червень-вересень, а потім спостерігається зниження обсягів. Так що картина вийшла середньостатистична для осені.

Щодо фінансових зобов'язань на підприємстві також стабільна ситуація. У холдингу прийнято єдину політику, пов'язану із кредитуванням і субсидуванням підприємств, котрі входять до його складу. Ми тримаємось усі разом, допомагаємо, підтримуємо один одного. Коли ресурси об'єднані, ефективність їх використання зростає.

- Підприємство якимось чином перебудовувало свою діяльність у зв'язку із кризовими процесами на інших ринках?

- Зовсім небагато. Частково це торкнулося продажів. У принципі, ми завжди проявляли турботу про наших клієнтів, і зараз, спостерігаючи, що в когось із підприємств, які стабільно працюють, виникають труднощі з надходженням коштів, ми в невеликих обсягах даємо відвантажити продукцію в кредит. Покупці потім розраховуються, надходження вирівнюються, а клієнти дякують за підтримку й розуміння ситуації.

- Ви не плануєте скорочувати інвестиції, заплановані на 2008 рік?

- Інвестиції, заплановані на цей рік (132 млн. гривень - прим.), ми плануємо виконати в повному обсязі. Зараз на стадії затвердження перебуває інвестиційна програма на наступний рік. Про деталі поки говорити рано. Загалом вона складатиметься із трьох частин: капітальний ремонт обладнання, заходи щодо збільшення обсягів виробництва й програма з енергозбереження. Програма попередньо пройшла затвердження на технічній раді, зараз ми очікуємо затвердження плану продажів на 2009 рік.

- А які, зокрема, заходи щодо енергозбереження зараз розробляються? Ви розглядали проект із переходу з природного газу на водно-вугільну суміш при виробництві кальцинованої соди. На якому етапі зараз ця розробка?

- На сьогодні розроблено техніко-економічне обґрунтування цього проекту. Але поки що впроваджувати його не зовсім доцільно. З іншого боку, вивчення переходу на водно-вугільну суміш ще не закінчилось. Ми одержали висновок тільки від одних фахівців. До кінця року проект пройде ще низку експертиз. Є питання, вирішення яких до кінця ще не пророблено. Завод споживає за місяць 17-20 млн. тонн газу. Це еквівалент спалювання 600 тонн вугілля за добу. Відповідно виникають питання, які стосуються логістики, - ці 600 млн. тонн треба поставити на завод. Плюс до кінця не пророблена технологія переробки вугілля: подрібнювання, підготовка водно-вугільної суміші. Для підприємств Китаю й Індії, які зараз активно впроваджують цю технологію, характерне близьке розташування до родовищ вугілля. Крім цього, станція із приготування водно-вугільного палива не закільцьована тільки на одне підприємство. Готова суміш трубопроводами надходить на різні компанії. За рахунок цього знижується собівартість такого виробництва. На нашому заводі лежить ще й екологічне навантаження - ми все-таки в Криму працюємо. Так що проект остаточно не закрито, має настати час для доцільності його впровадження. До того ж, це не єдиний захід з енергозбереження. Цього року завод запустив електротурбіну потужністю 6 МВт для вироблення власної електроенергії. Зараз ми розглядаємо можливість запуску додаткових турбін для економії на придбанні електроенергії. Крім цього, оскільки в технологічному процесі виробництва соди використовується високотемпературна пара, фахівці заводу зараз вивчають можливість використання цієї енергії для скорочення обсягів споживання газу.

- Ви планували перейти на власну вапнякову сировину за рахунок розробки Північно-Баксанського родовища. Наскільки ви просунулись у реалізації цих планів?

- Уже створено компанію "Белогорські вапняки", що займатиметься розробкою названого родовища. Акціонером цього оператора є Кримський содовий завод. Розробка родовища розпочнеться, як тільки буде отримано ліцензію. На сьогодні голові ТЕО й бізнес-план проекту, проведено дорозвідку й оцінку запасів. Крім того, подано заявку в Державну комісію із земельних запасів безпосередньо від заводу. Найближчим часом аналогічну заявку буде подано й від імені компанії, що займеться розробкою родовища. Робота в цьому напрямку ведеться, і ми не збираємось знижувати темпи, незважаючи на те, що криза триває. Тому що інвестиції в сировину - це стратегічно важливо для підприємства. Найсміливіше припущення щодо початку робіт - це те, що ми через 2 роки зможемо одержати першу сировину. Найбільш тривалий за часом етап - оформлення документації й одержання ліцензії. Все решта - виключно питання наявності коштів. Сучасна лінійка добувної гірничорудної техніки розгортається максимум протягом півроку.

- У 2008 році ви планували запустити нове для заводу виробництво харчової солі. Проект завершено?

- Із середини жовтня виробництво харчової солі запущено в режимі дослідної експлуатації. Проходить відпрацювання якості, налагодження обладнання, все-таки воно довго не працювало. З листопада, я сподіваюсь, ми перейдемо на режим промислового виробництва. В середньому ми розраховуємо вийти на виробництво в обсязі 2,5 тис. тонн солі за місяць. Заявки на цю продукцію вже є, і ми розраховуємо, що ринок ці обсяги сприйме, тим більше що сіль буде якісною. Адже це такий мінерал, без якого життя на землі не може існувати.

- Що ви очікуєте від 2009 року?

- Я можу сказати, що на 2009 рік, попри всі сьогоднішні негативні явища, ми дивимося з оптимізмом. Портфель замовлень на наступний рік практично сформований. Покупці є.

Ми, звичайно, допускаємо, що ринок може завмерти. Але з іншого боку, попит зростає під впливом об'єктивних факторів. Щоправда, якщо до кризи нами прогнозувалось зростання ринку 10-15% щороку, то зараз воно може сповільнитись. Але зниження обсягів нижче рівня цього року ми не бачимо на сьогодні. В 2009 році ми плануємо випускати максимальний обсяг продукції.

Володимир Вікторович Сивак народився 20 лютого 1974 року в Дніпропетровську.

В 1996 році закінчив Дніпропетровську Державну металургійну академію, інженер-металург.

Із січня 2007 працює комерційним директором, заступником голови правління - комерційним директором відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод".