Голова Центральної виборчої комісії Володимир Шаповал про перспективи внесення змін до Конституції України

- Як Ви вважаєте, чи розгляне парламент восени зміни до Конституції?

- По-перше, мені незрозуміло, які зміни можна зараз розглядати. В кожному разі, якщо мова йде про законопроект про внесення змін до Конституції, то такого документа, більш-менш узгодженого, зараз немає. Якщо про якусь нову редакцію Конституції, то мені здається, що тут сторони перебувають лише на старті. Хоча, з огляду на особливості нашого політичного процесу, можна чекати будь-якого варіанта розвитку ситуації. Тому не можна виключати, що під кінець осені з'явиться якийсь узгоджений проект. Але на сьогодні немає об'єктивних підстав говорити про те, що осінь буде парламентським періодом активної роботи над основним законом.

- Як член Національної конституційної ради можете прокоментувати результати її роботи - чи є узгоджені варіанти проектів Конституції?

- Чесно кажучи, десь починаючи з кінця травня активної роботи не ведеться. На сьогодні рада підійшла до стадії схвалення концепції Конституції. Гадаю, що для її прийняття необхідно провести ще одне або кілька засідань самої Національної конституційної ради. Мені складно прогнозувати, чи відбудуться ці засідання найближчим часом і чи залишиться тема прийняття змін до Конституції актуальною. Зараз, я вважаю, на порядку денному - прийняття бюджету й проблеми існування коаліції. Я не виключаю, що Конституція вкотре стане заручницею більш яскравих подій.

- На сьогодні зміни до Конституції від 2004 року залишають відкритим питання про дату проведення наступних президентських виборів. Як, на вашу думку, можна розв'язати це питання з погляду юриспруденції?

- Для мене відповідь на це питання очевидна. Чергові вибори Президента проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року його повноважень. У Конституції фактично передбачено, що Президент приступає до виконання обов'язків з моменту складання присяги. От і порахуймо. Все інше - політична гра. При цьому її вільні або мимовільні учасники із серйозними обличчями говорять, що необхідно звернутися до Конституційного Суду. На мою думку, Президент чинить мудро, не коментуючи цю ситуацію, тому що це - ситуація абсурду. Якщо комусь хочеться показати, що він бачить те, чого інші не бачать, нехай звертається до Конституційного Суду. Але повторюю, що це - ситуація абсурду.

- Як Ви вважаєте, двопалатна структура парламенту оптимальна для України?

- Тема двопалатного парламенту не нова. Більше того, хочу сказати, що група авторів конституційного проекту, яку я очолював, у відповідному документі запропонувала, що доцільно обговорити можливість створення в нашій державі двопалатного парламенту. Ми вважаємо, що верхня палата, якщо вона буде створюватися, повинна формуватися шляхом прямих виборів, але виборчі системи для виборів членів нижньої та верхньої палат повинні бути різними. Скажімо, для виборів у нижню палату передбачити пропорційну систему з відкритими списками на рівні так званих регіональних округів, а верхня палата формується за мажоритарною системою з розрахунку по 3 або 2 представники від регіону. Я вважаю, що двопалатний парламент має свої плюси, але й свої мінуси. Зокрема, у багатьох пострадянських країнах двопалатність, коли її впроваджували, слугувала прихованому й невиправданому посиленню статусу Президента. З іншого боку, двопалатність могла б бути, при продуманому підході, одним зі способів децентралізації влади. Для того, щоб розв'язати це питання, необхідна дуже серйозна розмова. У нас вона поки що на рівні окремих заяв.

- Чи зможе введення парламентської або президентської республіки владнати протистояння гілок влади?

- Президентська й парламентська республіканські форми правління функціонують ефективно і є дієвими за умови існування громадянського суспільства. Ми в принципі ще до цього не готові. Для того, щоб існував баланс (серед основних політичних сил) і він діяв, потрібна змішана республіканська форма правління.

- Чи ведуться в ЦВК роботи зі створення проекту Виборчого кодексу і чи буде його прийнято до наступних виборів Президента?

- Я одержав листа за підписом заступника голови парламентського комітету (депутата Верховної Ради України від фракції Блоку "Наша Україна - Народна Самооборона") з питань державного будівництва й місцевого самоврядування, що в парламенті створена робоча група, що напрацьовує матеріал для прийняття Виборчого кодексу. Хоча ця назва мені не дуже подобається. Більш коректно було б назвати цей документ Кодексом законів про вибори й референдуми в Україні.

Знайшлися двоє бажаючих від Комісії брати участь у цій роботі - це члени ЦВК Андрій Магера й Олександр Шелестов, і вони були делеговані в цю робочу групу. ЦВК не повинна сама розробляти виборчий закон, тому що ми займаємося виключно правозастосуванням. Якщо ми самі для себе й під себе сконструюємо закон, то це буде неправильно. Наша участь у цих процесах доцільна на стадії попередньої розробки. Хотів би зазначити, що на сьогодні ключова проблема виборчого законодавства пов'язана з парламентськими й місцевими виборами - це вибір виборчої системи.

Володимир Миколайович Шаповал

Народився 25 травня 1948 року в Києві.

З 2 червня 2007 року - голова ЦВК України.

В 2005-2007 - представник Президента України в Конституційному Суді України.

В 1996-2005 - суддя, заступник голови Конституційного Суду України.

Доктор юридичних наук, професор.