Заступник глави Секретаріату Президента Андрій Гончарук про плюси й мінуси членства України у Світовій організації торгівлі

- Чи можна вже оцінити вплив вступу України до СОТ на економіку країни? Які плюси чи мінуси це дало окремим галузям виробництва й українському споживачеві загалом?

- Я б хотів зазначити, що в короткостроковій перспективі відчутного впливу членства України у СОТ на економіку країни не може бути. На сьогодні ми одержали можливості, якими повинні скористатися і які повинні реалізувати.

Зокрема, наші виробники одержали режим найбільшого сприяння щодо експорту товарів в 151 країну СОТ. У нас є доступ до металургійного ринку Європейського Союзу, у зв'язку з цим ми очікуємо збільшення експорту української металопродукції в найближчі роки на 2 млрд. доларів.

Водночас за півтора місяці український споживач звернув увагу на збільшення імпорту й зниження цін на окремі товари. Зокрема, основні імпортери автомобілів знизили ціни на 10-15%. Думаю, що ціни на побутову техніку незабаром теж поповзуть донизу.

Можна констатувати, що українці поки не відчули значного зниження вартості продовольчої продукції, але завдяки членству України у СОТ стала можливою мінімізація росту цін на цю продукцію.

Якщо говорити про середньо- і довгострокову перспективу, то, за оцінками експертів, вступ України до СОТ сприятиме додатковому зростанню добробуту українців на 3%. ВВП країни збільшиться на 1,5-1,7%. Ми очікуємо прискорення економічного росту в результаті стабілізації тарифного, інвестиційного й регуляторного законодавства. Ринкова конкуренція позитивно вплине на ефективність економіки, підвищення якості товарів і послуг.

Адже членство в організації - це ще й інструмент боротьби з монополізацією економіки, завищеними цінами, які в нас існують на деякі види продукції.

Безумовно, не можна не констатувати привабливість України для іноземних інвесторів, які, організовуючи власне виробництво з передовими технологіями, створять нові робочі місця для наших громадян. Зокрема, за рахунок таких інвестицій активно почне розвиватися машинобудування.

Цей процес уже почався й триватиме 2-3 роки. Тільки за I квартал 2008 року маємо чотириразове збільшення приросту прямих іноземних інвестицій в Україну - до 3,4 млрд. доларів.

Я абсолютно переконаний у тому, що від членства у СОТ виграють як громадяни України, так і країна в цілому.

- Яку позицію України на переговорах щодо вступу до СОТ Росії ви вважаєте правильною - висунути російській стороні конкретні умови чи не висувати жодних, розраховуючи на поступки сусіда з інших зовнішньоекономічних питань?

- Відповідаючи на це запитання, я хотів би нагадати, що 26 травня цього року Україна приєдналася до робочої групи з питань розгляду заявки про вступ Росії до СОТ. Зараз ми вивчаємо матеріали, які Росія надала секретаріату СОТ. Я впевнений, що найближчим часом буде сформовано позицію української делегації на переговорах.

Якщо говорити про мою позицію, то, безумовно, в україно-російських торговельних відносинах існує ціла низка проблем, які можна було б урегулювати в ході переговірного процесу щодо вступу Росії до СОТ.

Наприклад, потребує перегляду позиція Росії щодо ввозу на її територію української м'ясомолочної продукції.

Також українська сторона має всі підстави вважати такими, що не відповідають нормам законодавства СОТ, встановлені Росією квоти й обмеження на поставки нашої металургійної продукції (холодного прокату, різних видів труб, у тому числі великого діаметру). Я переконаний, що при вступі Росії до СОТ такі обмеження мають бути повністю скасовані, адже домовленості з однією країною стають універсальними для всіх членів СОТ.

Загалом я обома руками за її якнайшвидший вступ до СОТ, адже чим швидше Росія одержить членство, тим легше нам буде з нею працювати. Тоді вона буде дотримуватися тих правил, які існують для всіх членів організації. СОТ допомагатиме в урегулюванні проблемних питань, які можуть виникнути в україно-російських торговельних відносинах і не будуть вирішені на двосторонньому рівні.

- Яка ймовірність того, що Верховна Рада подолає вето Президента Віктора Ющенка на зміни Митного кодексу? Якщо цей закон все ж набуде чинності, які наслідки це може мати для України, які санкції з боку СОТ і країн-членів можуть бути до нас застосовані?

- Моя думка така: якщо переможе здоровий глузд, то парламент не буде долати вето Президента, якщо ж переможе лобістський інтерес, то може й подолати.

Якщо це станеться й закон набуде чинності, країни, які вважатимуть себе потерпілими від продовження Україною до 1 січня 2009 року ставок ввізного мита на окремі види товарів, можуть застосувати процедуру СОТ щодо врегулювання спорів, яка може тривати близько півроку.

Розмір таких компенсацій визначатиме спеціальний орган СОТ із врегулювання торговельних спорів.

Також країни-члени організації можуть підняти для України на таку ж, а то й більшу суму свої мита, наприклад, на таку важливу для нашого експорту продукцію, як метал або хімія.

Але ж це тільки економічний бік питання, політичний буде ще менш симпатичним. Ми підірвемо репутацію країни як серйозного, надійного й відповідального партнера. Нас прийняли в торговельний клуб, куди ми так довго прагнули потрапити й де діють свої внутрішні правила, - всі члени організації зобов'язані їх дотримуватись. А ми тільки вступили - й відразу ж захотіли грати за своїми правилами.

- Якими можуть бути дії Президента, якщо депутати подолають його вето на цей закон?

- Ми ще думаємо над цим. Я поки що не готовий говорити про наші подальші юридичні кроки. Але моя точка зору полягає в тому, що, відповідно до закону про систему оподаткування, Конституції України, насамперед діятиме міжнародна угода, навіть якщо приймається внутрішнє законодавство, яке йому суперечить.

- Коли буде створено зону вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом? Які кроки має розпочати Україна для досягнення цієї мети, адже, за оцінками експертів, цей процес може виявитися більш складним і тривалим, ніж вступ до СОТ?

- Членство у СОТ дало змогу Україні розпочати переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС. Робота вже почалася, сторони висловили намір закінчити переговори в якнайкоротший термін. На мою думку, ці переговори триватимуть як мінімум 20-22 місяці.

Уже можна говорити про те, що угода про зону вільної торгівлі, яка стане частиною нової посиленої угоди "Україна-ЄС", передбачатиме вищий ступінь лібералізації торговельних відносин. Навіть Європейська комісія визнає, що рівень інтеграції й відкритості нової угоди не має аналогів серед уже наявних у Євросоюзі.

Тому в наших інтересах досягти під час переговірного процесу найбільш прийнятного для країни й бізнесу асиметричного відкриття ринків: з мінімальною відстрочкою з боку ЄС і максимальною для України.

Це дасть змогу українському бізнесу адаптуватися до роботи в нових умовах, підвищити свою конкурентноздатність. Насамперед це стосується сільського господарства, і держава намагатиметься максимально захистити цей сектор економіки.

Андрій Іванович Гончарук

Народився у 1961 році в Києві, кандидат економічних наук.

З березня обіймає посаду заступника глави Секретаріату Президента.