Уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський про київський Енергетичний саміт і майбутнє нафтопроводу "Одеса-Броди"

У Києві 22-23 травня відбудеться Енергетичний саміт. Які питання винесені на порядок денний і які результати очікуються?

Саміт відбудеться в розвиток так званої Краківської ініціативи, що була заснована в травні 2007 року президентами України, Азербайджану, Грузії, Литви й Польщі. Важливий практичний результат цього співробітництва - досягнутий протягом останнього року прогрес у реалізації проекту Євро-азіатського нафтотранспортного коридору на базі нафтопроводу "Одеса-Броди". Зокрема, у Вільнюсі державними нафтовими компаніями була створена п'ятистороння компанія "Сарматія", яка за короткий час організувала роботу й виконала зобов'язання з підготовки й початку розробки техніко-економічного обґрунтування, необхідного для завершення робіт зі створення цього коридору.

На київському саміті планується заслухати попередні висновки згаданого ТЕО й у разі необхідності внести корективи до завдань щодо подальшої реалізації проекту.

Крім того, на саміті планується обговорити питання про Концепцію створення неформального відкритого Балто-Чорноморсько-Каспійського енерготранзитного простору.

Також будуть заслухані попередні висновки маркетингових досліджень розвитку ринку нафтопродуктів в Україні й сусідніх країнах на найближчі роки й середню перспективу, проведених компанією Mott MacDonald (Великобританія) з метою формування технічного завдання зі створення в Україні сучасного високотехнологічного комплексу для переробки каспійської нафти. Ми виходимо з того, що такий комплекс можна створити двома шляхами: або шляхом реконструкції існуючих нафтопереробних підприємств, або - будівництва нових підприємств. При визначенні оптимального варіанту, на моє переконання, варто враховувати багато факторів - насамперед об'єктивні дані маркетингового дослідження, економічні, фінансові й інші фактори.

Якщо маркетинг покаже, що, наприклад, через 5 років у нас буде дефіцит нафтопродуктів стандарту Євро-4, умовно кажучи, 4 млн. тонн за рік, то потрібно вже зараз планувати, звідки цей продукт брати - імпортувати його чи налагодити виробництво всередині країни.

Маючи в запасі 5 років, можна вибрати той чи інший шлях, якщо ж говорити про більш стислі строки, півроку, наприклад, є один шлях - імпорт, що значною мірою сьогодні й робиться. Україна імпортує досить багато нафтопродуктів з Білорусі, Литви, Польщі. На перший погляд, це не зовсім логічно, адже ми завозимо паливо, маючи власні значні потужності з нафтопереробки - до 54 млн. тонн за рік. Причина тут, швидше за все, у тому, що наші НПЗ не в змозі забезпечити достатню кількість нафтопродуктів за стандартами, на які орієнтується споживач, котрий володіє сучасною технікою. Виходить, що власники нафтопереробних підприємств, які часто є й співвласниками дистриб'юторських мереж, зокрема АЗС, задовольняють попит за рахунок імпорту.

Президенти яких країн підтвердили свою участь у саміті?

За інформацією МЗС України, підтверджено участь президентів Азербайджану, Грузії, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Румунії й Молдови. Наші вельмишановні гості будуть прибувати в Україну й 22-го, і 23 травня. 22 травня в рамках саміту в "Українському домі" пройде міжнародний енергетичний форум, а 23 травня - власне саміт - зустріч на вищому рівні. Крім цього, в березні було надіслано запрошення Президента Віктора Ющенка президентові Російської Федерації. Ми завжди раді нашим гостям з Росії.

Зрозуміло, що досить важливою для України темою на цьому саміті буде нафтопровід "Одеса-Броди". Спрогнозуйте, коли він почне працювати в аверсному режимі й скільки часу займе технічний процес його переорієнтації з реверсу на аверс?

Сьогодні нафтопровід працює в реверсі й дає прибуток. Це спадщина, яку ми одержали. З точки зору стратегії й енергетичної політики України, її енергетичної незалежності й задуму, на основі якого було реалізовано проект "Одеса-Броди", він повинен працювати від Одеси до Бродів, а не навпаки.

Питання про "переведення" нафтопроводу в проектний режим у контексті підвищення енергобезпеки країни практично вирішене. Про це дуже чітко заявив Президент Віктор Ющенко. До речі, зверніть увагу: проект "Одеса-Броди" став реальністю багато в чому завдяки наполегливій і послідовній позиції Ющенка на посаді прем'єр-міністра. Сьогодні він цю лінію продовжує вже як Президент країни.

Коли конкретно буде переведений? Сьогодні, напевно, недоречно так ставити питання. Я впевнений, що найближчим часом. Думаю, що цього року будуть виконані всі необхідні процедури для його переведення, зокрема, технічні і юридичні.

Переведення має відбутися коректно, щоб зберегти всі інтереси компаній, які з нами співпрацюють. Сподіваюсь, що проблем не буде, адже в укладеному контракті прописано пункт, що за 3 місяці до зміни напрямку роботи нафтопроводу "Одеса-Броди" необхідно повідомити компанію-партнера.

Ми також виходимо з того, що в остаточному підсумку нафтопровід в аверсному режимі повинен працювати рентабельно.

Чи може переорієнтація нафтопроводу викликати негативну реакцію з боку Росії?

Це питання раніше обговорювалося з російською стороною, ніяких таємниць не було. Реверсний варіант використання нафтопроводу "Одеса-Броди" розглядався Україною й Росією як тимчасовий - доти, поки не буде створено внутрішні й зовнішні умови для його рентабельного використання в проектному напрямку. Зараз такі умови з'являються.

Звичайно, українські й російські компанії не зацікавлені в тому, щоб зменшувати обсяг транзиту російської нафти через Україну. Наскільки мені відомо, є варіанти, які забезпечують збереження загальних обсягів транзиту російської нафти іншими не менш вигідними маршрутами після переходу "Одеса-Броди" в аверсний режим. Позиція української сторони незмінна - ми прагнемо до розвитку й поліпшення відносини з нашими сусідами, а не навпаки.

Коли відбудеться експериментальна поставка української легкої нафти по "Одеса-Броди" на чеський НПЗ у Кралупах?

Питання прокачування експериментальної партії легкої української нафти за маршрутом Броди-Кралупи вирішено у плані узгодження всіх технологічних елементів транспортування, підписано відповідний меморандум і, за моєю інформацією, підготовлено міжкорпоративний контракт на прокачування пробної партії в 40 тис. тонн легкої нафти українського походження.

Думаю, що це може відбутися найближчим часом. Цей експеримент дасть змогу уточнити деякі технологічні й економічні параметри так званого "роздільного прокачування" однією трубою різних сортів нафти при збереженні їхніх властивостей. Зараз можна говорити про те, що тривалий переговірний процес між польською, чеською й словацькою сторонами щодо реалізації маршруту "Броди-Кралупи" був практично завершений у страсну п'ятницю цього року.

Чи буде під час саміту обговорюватися ідея будівництва газопроводу White Stream, і як ви ставитесь до перспективи реалізації цього проекту?

Над проектом уже понад два роки працюють серйозні компанії. Наскільки мені відомо, ще не розроблено його повноцінне техніко-економічне обґрунтування. Буде ТЕО - будемо говорити. Передчасні дискусії можуть зашкодити.

Чи може Україна розраховувати на поновлення газотранспортного консорціуму з Росією й розширення газотранспортних потужностей за рахунок газопроводу "Богородчани-Ужгород"? Чи буде на саміті обговорюватися це питання?

Газопровід "Богородчани-Ужгород", на мою думку, може мати гарну перспективу.

Що стосується консорціуму... Ідея щодо створення міжнародного консорціуму для управління всією ГТС України не відповідає законодавству нашої країни. Консорціум із будівництва згаданого трубопроводу "Богородчани-Ужгород", на мою думку, може успішно працювати в рамках нашого законодавства. Реалізація цього проекту входить до компетенції уряду.

Богдан Іванович Соколовський

Народився у 1954 році в Тернопільській області, кандидат фізико-математичних наук.

Із січня займає посаду уповноваженого Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки.