Президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк - про перспективи підвищення відкритості страхового ринку

Як ви оцінюєте відкритість страхового ринку на сьогодні?

За останніми дослідженнями, нині не більше ніж 12% українців користуються страховими послугами (за кордоном цей показник досягає 80-90% - УН). Причина полягає в тому, що в Україні низький рівень довіри до страхового сектора, а довіра може формуватися тільки на умовах відкритості та прозорості. Аналітики вважають, що український страховий ринок сьогодні відкритий не більше ніж на 25% (у Росії цей показник становить 54,6%), а за даними ЛСОУ можу сказати, що він відкритий ще менше. Водночас інформаційна відкритість і прозорість страхових організацій є необхідною умовою розвитку класичного страхового ринку, яка сприятиме підвищенню довіри споживачів страхових послуг і відповідно - зростанню культури страхування в країні.

Раніше Ліга разом з Держфінпослуг ініціювали проект "Відкрите страхування", закликавши всіх страховиків взяти в ньому участь. Якими були реальні результати?

Дійсно, в 2007 році ЛСОУ через засоби масової інформації звернулася до всіх учасників страхового ринку із закликом підтримати проект "Відкрите страхування".

Відповідно до проекту, компанії повинні розміщувати на своєму сайті, крім загальних відомостей, фінансову звітність разом з аудиторськими висновками, річний звіт, дані про рівень виплат і премій, кількість договорів і, головне, інформацію про ринкову поведінку страховика й відносини зі споживачами страхових послуг. Однак ми маємо ситуацію, коли з майже 500 страхових компаній тільки 25 надають таку інформацію! Виникає питання: якщо страховик упевнений у своїх діях, рекламує себе, він платоспроможний і сумлінний, то чому ж він боїться надати дані, необхідні потенційному страхувальникові? Виходячи з тієї кількості компаній, які оприлюднюють дані про себе, можна зробити висновок, хто дійсно відкритий для споживача, а хто - ні.

Якщо ринок не хоче добровільно відкриватися, можливо, варто зробити це шляхом установлення нормативних меж? Наприклад, зобов'язати страховиків раз за квартал публікувати необхідні відомості в пресі (як це зробив НБУ у відношенні банків). Чи ведуться переговори з Держфінпослуг щодо більш суворого порядку розкриття інформації?

Так, у банківському секторі більш сувора система розкриття інформації, Національний банк недавно опублікував також список власників і засновників українських банківських установ. У свою чергу, ЛСОУ також наполягає на законодавчому закріпленні норм, які зобов'яжуть страхові компанії розкривати інформацію про свою діяльність і публікувати її в засобах масової інформації. Зокрема, Ліга вважає необхідними розробку і введення стандартів розкриття інформації про діяльність суб'єктів страхового ринку, що передбачають зобов'язання страховиків публікувати або розміщувати в мережі Інтернет відомості про засновників і власників компаній, правила страхування, страхові тарифи, роз'яснення порядку укладення договорів і здійснення страхових виплат, показники балансу й висновки останнього зовнішнього аудиту й контролю, інформацію про наявність системи управління ризиками в компанії та їх диверсифікованість, структуру портфеля резервів і активів компанії.

Чи можна сподіватися, що після прийняття нової редакції закону "Про страхування" ситуація фундаментально зміниться?

ЛСОУ вже запропонувала провести дискусію щодо розмежування понять відкритої та конфіденційної інформації про діяльність страхових компаній і внести відповідні визначення в проект закону "Про страхування". Незважаючи на те, що він проходить досить довгий шлях погоджень, ми впевнені, що новий закон закладе 5 основних принципів прозорої роботи страхового ринку. Перший - організаційно-правова форма, яка має зобов'язати компанії працювати як відкриті акціонерні товариства. Другий - транспарентність, коли всі дані про діяльність учасників страхового ринку будуть оприлюднюватися. Третій - підвищення вимог до капіталізації, якості формування резервів, платоспроможності компаній, що дасть змогу фінансовій установі більш якісно виконувати свої зобов'язання. Четвертий - повноваження органа державного регулювання, які повинні ґрунтуватися на пруденційному нагляді за нормативами діяльності (розмір СФ, розміщення резервів, ліквідність активів, ліцензування) і контролі за розкриттям інформації. Останній, п'ятий принцип полягає в передачі частини повноважень від комісії саморегулівній організації на страховому ринку, якою може бути як Ліга, так і будь-яке інше об'єднання страховиків. Я впевнений, що новий закон закладе нові, європейські стандарти роботи страхового ринку.

Як вплине вступ України у СОТ на страховий ринок?

ЛСОУ послідовно й цілеспрямовано проводила підготовчу роботу щодо необхідності еволюційної інтеграції страхового ринку в світову систему. В 2007 році частка іноземного капіталу на страховому ринку Україні становила 19,5%, 82 страхові компанії вже мають іноземні інвестиції. Страхова галузь фактично працює на умовах СОТ ще з 2001 року, коли змінами до закону "Про страхування" були зняті обмеження на обсяги іноземних інвестицій у страхові компанії й стало можливим створення операторів страхового ринку зі 100% іноземним капіталом. І трагедії не сталося. Звичайно, загострилась конкуренція, активніше почали впроваджуватися нові страхові продукти й програми, підвищились якість надання страхових послуг, сервіс, рівень забезпечення ІТ-технологий. Виграв від цього насамперед споживач.

Досьє

Філонюк Олександр Феодосійович.

Народився в 1956 році в Хмельницький області, має вищу економічну освіту.

З 1998 року займає посаду президента Ліги страхових організацій України.

ЛСОУ заснована в 1992 році як об'єднання учасників страхового ринку.

У ЛСОУ входять понад 120 компаній.