Новообраний глава парламенту ЄС Мартін Шульц в інтерв'ю Deutsche Welle – про ситуацію навколо екс-прем'єра України Тимошенко, Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а також заклики до санкцій проти Києва.

Пане Шульц, в Україні зараз зростає стурбованість ситуацією навколо колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, яку було засуджено до семи років за перевищення службових повноважень. Тепер їй загрожує додатковий судовий процес. Чи варто вважати Тимошенко політичним в'язнем?

Дуже важко дати цьому сторонню оцінку. Гадаю, що Тимошенко заслужила на цілком інше ставлення, ніж вона отримала. Гадаю також, що українському урядові слід зважати на те, щоби весь цей процес проти Тимошенко не виглядав політично вмотивованим. Я не виключаю, що цей процес політично вмотивований, хоча не можу цього довести. У кожному разі мені важко уявити, щоби до колишнього премєр-міністра країни, якому приписують і низку досягнень на благо країни,  було таке ставлення як запроторення до вязниці.

Європейський Союз на саміті у грудні 2011-го року відмовився парафувати Угоду про асоціацію з Україною. Однією з причин стала справа Тимошенко, але не тільки. У Брюсселі в цілому стурбовані станом демократії в Україні. Що б ви порадили керівництву ЄС - підписувати угоду або ж відкласти підписання, доки Тимошенко залишається у в'язниці?

Рішення відкласти подальші дії було слушним. Думаю, що ЄС правильно вчинив, здійснивши певний тиск на Україну. Однак відносини ЄС з Україною не можна узалежнювати виключно від справи Тимошенко. Тому ми всі опинилися в скрутному становищі. Звичайно, було б легше, якби питання Тимошенко було вирішене. Я думаю, що Україна зробила б собі велику послугу, якби зняла цю проблему. Але у мене немає доказів того, що звинувачення української системи правосуддя проти пані Тимошенко невиправдані. Так само, як у мене немає доказів того, що вони виправдані. Я відкрито визнаю, що і я перебуваю не у простій ситуації. Особисто я хотів би, щоби цю проблему було вирішено в інтересах внутрішньої стабільності країни, а також міжнародного співробітництва і Україна б припинила юридичне переслідування Тимошенко. Це можна зробити шляхом помилування з боку президента. Якщо не помиляюся, президент Віктор Янукович уже розглядав такий варіант. Це, напевно, допомогло б усім сторонам.

Якщо Угоду про асоціацію між Україною та ЄС все ж буде укладено, її повинні будуть ратифікувати не тільки національні парламенти, але й Європарламент. Як ви вважаєте - чи проголосує парламент ЄС за таку угоду за умови, що Тимошенко й надалі перебуває у колонії?

Важко сказати. У Європарламенті - значна більшість тих, хто налаштований дуже скептично з приводу справи Тимошенко. Хоча я не хочу прогнозувати рішення окремих фракцій. Тим не менше, я бачу, що більшість депутатів, на цей момент, стримано ставляться до затвердження цієї угоди, доки залишається це невирішене питання. Всі ми, депутати Європарламенту, як я вже зазначив, перебуваємо в скрутному становищі. Ми не можемо однозначно висловитися з цього приводу. Легко сказати, що йдеться про політично вмотивоване правосуддя. Також легко сказати, що Тимошенко в чомусь завинила й повинна за це відповідати. Це екстремально тяжка ситуація. Зрештою, Європарламенту доведеться вибирати між інтересами України і ЄС, і справою Тимошенко. Говорити про те, яким буде цей вибір, передчасно. Ще й тому, що я залишаюся оптимістом і вважаю, що проблема, врешті-решт, може бути вирішена у прийнятний для всіх сторін спосіб. Якщо я зможу цьому посприяти як глава Європарламенту, я, напевно, це зроблю.

В Україні чути й заклики з вимогами запровадити санкції з боку Євросоюзу проти України. Наскільки це реалістично?

Я думаю, це заходить занадто далеко, і говорити про це передчасно. ЄС повинен спочатку спробувати знайти спільну мову з українським урядом, щоб економічні і політичні відносини залишалися в прийнятних для обох сторін рамках. Однак принципи правової держави є ключовими у довгострокових відносинах між ЄС і Україною. Українському урядові це теж відомо. Призупинення процесу підписання угоди про асоціацію продемонструвало, що український уряд повинен показати зрушення в певному напрямку. Я сподіваюся, що так воно і буде. Але поки зарано говорити про те, що заклики до санкцій можуть призвести до реальних кроків.

Інтерв’ю взяв Роман Гончаренко, Deutsche Welle.