Про це повідомили в соцмережах компанії.

"Ми продовжуємо випускати обидві версії: у сучасному та класичному дизайні, зберігаючи незмінним те, за що ви любите "Живчик", — його смак", — йдеться у повідомленні компанії.

Раніше бренд опинився в центрі критики після редизайну упаковки та використання шрифту Road Radio. Його під псевдонімом Glen Jan створила дизайнерка російського походження Elena Kowalski.

Після реакції користувачів компанія повідомила про намір замінити шрифтове оформлення на оновленій версії упаковки. У поясненнях зазначалося, що під час розробки використовували шрифт, запропонований партнерською агенцією, який був офіційно придбаний через міжнародний ресурс.

У компанії також заявили, що на етапі погодження не було зафіксовано додаткових обставин, які стали відомі пізніше. Згодом було оголошено про заміну Road Radio на українську гарнітуру ERMILOV PRO, створену Кирилом Ткачовим і Сергієм Макаренком.

Нагадаємо, "Укрпошта" провела ребрендинг, витративши на оновлення логотипа та шрифтів 639 717 грн. Генеральний директор компанії Ігор Смілянський представив нову айдентику у соцмережах у день 32-річчя компанії, однак замість схвальних відгуків отримав хвилю жорсткої критики від користувачів.

Про це йдеться у повідомленні НБУ, передають Українські Новини.

У попередній торговий день НБУ підвищив офіційний курс гривні, який він встановлює на 8 червня, на 2,10 коп. до 44,3583 UAH/USD.

Офіційні курси гривні до іноземних валют:

Національний банк України з 2 січня 2026 року виключив болгарський лев з переліку іноземних валют, до яких встановлюється офіційний курс гривні.

Про це повідомляє BIN.ua.

Середній курс купівлі євро знизився на 19,72 коп. до 51,0422 UAH/EUR, курс продажу - на 16,30 коп. до 51,7217 UAH/EUR.

Курси готівкової іноземної валюти:

Національний банк України з 2 січня 2026 року виключив болгарський лев з переліку іноземних валют, до яких встановлюється офіційний курс гривні.

Про це свідчать дані Національного банку, передають Українські Новини.

Це найменший обсяг купленої валюти в поточному році.

Купівля безготівкової валюти у травні становила 360 млн доларів, а продаж – 418 млн доларів.

Обсяги купівлі готівкової валюти у травні скоротилися і становили 1,778 млрд доларів, а продажу – зросла до 1,490 млрд доларів відповідно.

Так, чиста купівля готівкової валюти населенням минулого місяця становила 288 млн доларів.

Як повідомляли Українські Новини, чиста купівля валюти населенням у березні поточного року зросла в 1,9 раза до 1 019 млн доларів в еквіваленті.

Чиста купівля валюти населенням у квітні поточного року скоротилася в 2,9 раза до 349 млн доларів у еквіваленті.

Про це в ефірі Українського радіо Вінниця розповіла речниця підприємства Оксана Поліщук, повідомляє Суспільне.

За її словами, мешканці міста почали отримувати інформаційні листи з розрахунком нового тарифу, однак це не означає, що рішення вже ухвалене.

"Це ні в якому разі не платіжки, це не означає, що тариф новий уже прийнято, це не означає, що за ним потрібно платити. Це наша ініціатива була проінформувати на першому етапі вінничан саме таким чином", — сказала Поліщук.

У підприємстві пояснюють, що чинний тариф діє з грудня 2021 року та покриває менш як третину фактичної собівартості послуг.

"Наразі ми сподіваємося хоча б на цей. Одразу хочу зазначити, що 81 гривня — це і вода, і каналізація разом. 45 гривень — вода, 35 — каналізація. Це в три рази вищий тариф, ніж чинний 25 гривень. Чому в три рази? Тому що сьогодні наш чинний тариф покриває лише третину собівартості надання послуг", — зазначила речниця.

Рішення про встановлення тарифу має ухвалювати Вінницька обласна рада, оскільки підприємство перебуває в її комунальній власності. Перед цим питання розгляне профільна депутатська комісія. За словами Поліщук, це може відбутися до кінця червня.

У водоканалі наголошують, що новий тариф не містить витрат на розвиток чи модернізацію підприємства.

"У цю ціну ми навіть не закладали ніякого прибутку на модернізацію чи розвиток. Це те, що нам потрібно, щоб заплатити за електроенергію, дати людям заробітну плату, заплатити за реагенти для очищення води, найнеобхідніші матеріали для поточного ремонту на мережах і податки", — пояснила Поліщук.

Однією з головних причин перегляду тарифу називають стрімке зростання вартості електроенергії. Якщо у лютому 2022 року підприємство витрачало на неї 10–12 мільйонів гривень щомісяця, то нині ця сума сягає близько 30 мільйонів.

Крім того, значно подорожчали реагенти для очищення води та їхня доставка. Частину необхідних матеріалів водоканал змушений закуповувати за кордоном.

У підприємстві попереджають, що без достатнього фінансування можуть виникнути ризики для стабільного водопостачання міста.

"Люди сьогодні навіть в страшному сні не можуть уявити, що це таке залишитись без води або отримувати її за графіком", — сказала речниця.

Водночас у водоканалі запевняють, що у разі підвищення тарифу всі чинні пільги та субсидії для населення будуть збережені.

Як повідомляли Українські Новини, Національний банк зазначає, що зростає ймовірність поетапного підвищення тарифів на ЖКГ через погіршення стану енергосистеми.

Про це йдеться в повідомленні НБУ, передають Українські Новини.

Зміни насамперед спрямовані на забезпечення відповідності нормам Європейського Союзу і оновленого законодавства України та сприятимуть підвищенню прозорості функціонування платіжної інфраструктури, мінімізації ризиків її використання в протиправних цілях та, як наслідок, детінізації економіки.

Зокрема, Національний банк:

- поширив вимоги до організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, що діють для банків, на банк фінансової інклюзії та його комерційних агентів (його підрозділи). Це  пов’язано із введенням в дію норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні”, що відбудеться 26 червня цього року;

- установив заборону на проведення інкасації клієнтів підрозділами інкасації в приміщенні банку, інкасаторської компанії чи компанії з оброблення готівки, а також вимогу про необхідність проведення інкасації програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС) безпосередньо інкасаторами банків та СІТ-компаній;

- уточнив вимоги щодо складу бригади інкасації за наявності вогнепальної зброї під час інкасації й перевезення цінностей та передбачив заборону щодо перебування в оперативному автотранспорті на маршрутах інкасації та перевезення цінностей сторонніх осіб, що не мають стосунку до проведення інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, а також зобов’язав банки та СІТ-компанії дотримуватися вимог, визначених у їхніх внутрішніх документах. Такі норми спрямовані на посилення захисту цінностей, що інкасуються та перевозяться;

- визначив умови, за яких клієнти мають право проставляти простий електронний підпис на супровідних документах під час інкасації та перевезення цінностей;

- передбачив можливості обладнання оперативного автотранспорту спеціальними піктограмами з урахуванням положень Pегламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) від 16 листопада 2011 року № 1214/2011;

- привів визначення низки термінів у відповідність до положень Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”;

- визначив форми річної звітності для банків та СІТ-компаній, за результатами їх діяльності з інкасації коштів та перевезення валютних цінностей.

Такі нововведення сприятимуть підвищенню ефективності інкасації коштів та перевезення валютних цінностей по Україні, упорядкуванню та посиленню контролю за діяльністю банків та СІТ-компаній, а також гармонізації регулювання в цій сфері з актуальними нормами, зокрема ЄС.

Як повідомляли Українські Новини, станом на 01 червня 2026 року на ринку інкасаторських послуг в Україні працювало 20 банків та 10 СІТ-компаній.

Згідно з дослідженням, станом на квітень 2026 р. в Україні лише 18 компаній мали ліцензії на виробництво тютюнових виробів. Для порівняння, ліцензій на продаж тютюнових виробів було видано значно більше (60 – на оптовий продаж і аж 31,9 тис. – на роздрібний).

Утім, як показало дослідження Інституту соціальної і економічної трансформації (ISET), серед згаданих 18 виробників тютюнових виробів фіксується доволі аномальна ситуація: частина виробників взагалі не сплачує не лише податки, але навіть зарплати, декларуючи, що, мовляв, на підприємствах не працює жодного співробітника.

При цьому деякі з цих компаній продовжують імпортувати в Україну доволі значні обсяги тютюнової сировини – доля якої після потрапляння на територію країни залишається невідомою.

"Аналіз топ-10 компаній по кількості найманих працівників демонструє значні аномалії - ТОВ "Маршалл ФайнестТобакко Юкрейн", яке не закуповує сировини і не платить ПДВ, податок на прибуток, тим не менш має більше 200 працівників. При цьому ТОВ "Люкс-Трейд Комерц", яке закуповує значні обсяги сировини (сотні тон на квартал) - не має жодного працівника та не платить ніяких податків. Ці дані потребують детального аналізу та уваги Державної податкової служби і Бюро економічної безпеки" - йдеться у висновку дослідження Інституту соціальної і економічної трансформації.

Висновки ISET частково підтверджують, зокрема, раніше опубліковані повідомлення з посиланням на джерела в Державній митній службі щодо дивних поставок в Україну індійського тютюну з Болгарії компанією "Люкс-Трейд Комерц".

"Річ у тім, що ця фірма продовжує щомісячний імпорт з Болгарії індійського тютюну в обсязі близько 22 000 кг (приблизно дві фури). З цієї кількості можна виготовити 1,8 мільйона пачок сигарет! Майже 35 мільйонів сигарет. Але (…) всім цікаво, що з цим тютюном відбувається далі. Чи дійсно з цього тютюну роблять сигарети та чи купують під нього акцизні марки" – повідомляв про цей випадок журналіст-розслідувач Євген Плінський.

Нагадаємо, у 2025 р. було зафіксовано рекордне зростання імпорту тютюнової сировини в Україну – в 1,7 рази на загальну суму 32,6 млрд. грн. При тому, що згадані обсяги сировини абсолютно не відповідали обсягам готової продукції.

Аналіз ISET показав, що майже весь обсяг податків на тютюновому ринку формують чотири великі міжнародні компанії – "Філіп Морріс Україна", "B.A.T.-Прилуки", "Джей Ті Інтернешнл Україна" і "Імперіал Брендс Продакшн Україна". Лише за І квартал 2026 р. ці чотири компанії сплатили в Україні близько 28 млрд. грн. податків.

Але по усіх інших виробниках, які мають ліцензії, рівень сплати податків мінімальний або взагалі нульовий.

Про це повідомляє Financial Times.

Під час азійських торгів вартість нафти марки Brent зросла на 3,8% і досягла 96,64 долара за барель. Американська нафта WTI подорожчала на 4,6% — до 94,68 долара за барель.

Різке зростання цін відбулося після обміну ударами між Іраном та Ізраїлем. Ринки відреагували на ризики подальшої військової ескалації, яка може вплинути на глобальні поставки нафти.

Зазначається, що з початку нинішнього конфлікту наприкінці лютого ціна Brent вже піднімалася до 126 доларів за барель. Подорожчання нафти може призвести до нового витка інфляції у багатьох країнах світу та вплинути на вартість пального.

Однією з головних причин занепокоєння трейдерів залишається ситуація навколо Ормузької протоки. Через цей морський шлях у звичайних умовах транспортується близько п'ятої частини світових поставок нафти. Побоювання щодо подальших обмежень судноплавства підтримують високі ціни на ринку.

Водночас аналітики зазначають, що учасники ринку покладають надії на дипломатичні зусилля США. Зокрема, інвестори очікують, що американська адміністрація намагатиметься не допустити подальшого розширення конфлікту, що поки стримує ще стрімкіше зростання нафтових котирувань.

Нагадаємо, нафта відреагувала падінням на перемир'я між Ізраїлем та Ліваном.

Про це свідчать дані НБУ, передають Українські Новини.

За звітний тиждень Нацбанк не купував доларів, тоді як продав 766,49 млн доларів.

З початку року НБУ не купував долари, тоді як продав 18 834 доларів.

За 2025 рік Нацбанк купив 42,15 млн доларів, тоді як продав 36 103,47 млн доларів.

Як повідомляли Українські Новини, за 2024 рік НБУ купив на міжбанку 126,28 млн доларів, а продав 35 312,64 млн доларів.

За 2023 рік НБУ купив на міжбанку 219,85 млн доларів і продав 28 829,73 млн доларів.

Євро НБУ не купував і не продавав у 2023 році.

У 2022 році Нацбанк купив на міжбанку 3267,95 млн доларів і 110,97 млн євро, а продав 26 380,59 млн доларів і 1789,11 млн євро.

Національний банк України з 2 січня 2026 року виключив болгарський лев з переліку іноземних валют, до яких встановлюється офіційний курс гривні.

Про це повідомили у МАГАТЕ.

За даними МАГАТЕ, це вже 18-й випадок втрати зовнішнього електропостачання на Запорізькій АЕС від початку повномасштабної війни. Інцидент тривав близько 15 годин і став одним із найдовших за час окупації станції.

Під час відключення ЗАЕС була повністю переведена на роботу аварійних дизель-генераторів, які забезпечували живлення систем охолодження шести зупинених реакторів.

У МАГАТЕ наголошують, що ситуація вкотре демонструє вразливість енергетичної інфраструктури станції та ризики, пов’язані з її безпекою.

Генеральний директор агентства Рафаель Гроссі підкреслив необхідність термінового проведення ремонтів ключових ліній електропередач під захистом домовленостей про припинення вогню поблизу ЗАЕС.

Окремо зазначається, що інцидент підкреслив важливість відновлення основної лінії електропередачі напругою 750 кВ, яка є критично необхідною для стабільного живлення станції.

Водночас єдина резервна лінія 330 кВ Феросплавна була відключена після повідомлень про пошкодження двох електропідстанцій на іншому березі Дніпра, що й призвело до чергової втрати зовнішнього живлення.

У МАГАТЕ підкреслюють, що повторювані відключення свідчать про крайню крихкість енергосистеми об’єкта та необхідність термінового відновлення стабільного електропостачання.

17-й блекаут із початку повномасштабного вторгення РФ на територію України на ЗАЕС стався у ніч проти 3 червня.